Народився 3 березня 1937 р. в м. Дніпропетровську.Закінчив у 1959р. зооінженерний факультет Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту.З 1959 р. працював головним зоотехніком колгоспу в Дніпропетровській області. З 1963 р. на партійній роботі: спочатку в Синельниківському райкомі, а потім у Дніпропетровському обкомі партії. У 1966 р. його призначено заступником начальника обласного управління сіль­ського господарства.З 1977 р. протягом 19 років В. С. Козирь працював директором Дніпропетровської державної дослідної станції тваринництва та одночасно керував дослідним господарством, а після реорганізації станції у Дніпропетровський філіал Українського науково-дослідного інституту розведення та штучного осіменіння великої рогатої худоби — директо­ром цієї установи. З жовтня 1982 р. — старший науковий співробітник. У 1985 р. при створенні Дніпропетровського науково-виробничого об'єднання «Еліта» був призначений його генеральним директором та обраний директором новоствореного на базі філіалу Інституту тварин­ництва центральних районів України. З 1996 р. — заступник начальни­ка управління з питань харчової та переробної промисловості Дніпропетровської облдержадміністрації. Під керівництвом і за безпосеред­ньою участю В. С. Козиря спочатку дослідна станція, а потім Інститут тваринництва центральних районів УААН стали одним із центрів удо­сконалення окремих напрямів наукових досліджень у тваринництві — форм і методів селекційної роботи, відтворення стада, підвищення ефективності використання кормів. Нині обіймає посаду головного наукового співробітника Інституту сільського господарства степової зони НААН.У 1974 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Економічна ефективність виробництва свинини», у 1989 р. на спецраді Кубансько­го сільськогосподарського інституту — докторську дисертацію на тему: «Зоотехнічне обґрунтування інтенсифікації виробництва яловичини в степовій зоні УРСР».У травні 1991 р. присвоєно вчене звання професора.Основними напрямами творчої діяльності вченого є: наукові розробки з питань комплексної системи гарантованого відтворення поголів'я; розробка програми інтенсифікації скотарства, маловитратної техноло­гії елементів у молочному скотарстві; методології розведення різних порід. Є співавтором виведення української м'ясної породи великої рогатої худоби, дніпропетровського зонального молочного типу, чо­тирьох ліній і десятків високопродуктивних родин червоної степової худоби.Працює над впровадженням у виробництво науково-технічних досягнень, є членом координаційної ради Міністерства аграрної полі­тики і продовольства України з розвитку м'ясного скотарства України та науково-методичної ради зонального селекційного центру, членом спецради із захисту докторських і кандидатських дисертацій при Ін­ституті тваринництва НААН.Вченим опубліковано понад 600 наукових праць, у тому числі монографій, книг та брошур — 114, навчальних посібників — 32, патен­тів — 19.Підготував 6 докторів і 3 кандидатів наук.Обрано у 1993 р. членом-кореспондентом УААН, у 1995 р. — дійсним членом (академіком) УААН Відділення зоотехнії (технологія виробни­цтва продукції тваринництва).Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1981), «За заслуги» ІІІ ступеня (2010). Має почесне звання заслуженого зоотехні­ка УРСР (1987).