Народився 2 січня 1954 р. у с. Зарічанка Чемеровецького району Хмельницької області.Після закінчення у 1971 р. Зарічанської середньої школи поступив на факультет механізації сільського господарства УСГА, який закінчив у 1976 р.Трудову діяльність розпочав в Українському науково-дослідному інституті механізації та електрифікації сільського господарства (нині — Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства») на посаді старшого інженера лабораторії механізації застосування мінеральних добрив і хіммеліорантів. Працю­ючи у зазначеній науковій установі, обіймав посади молодшого, стар­шого наукового співробітника, завідувача названої лабораторії, завід­увача відділу вирощування польових культур і заступника директора інституту з наукової роботи.У 2007 р. В.В. Адамчук перейшов на роботу в апарат Президії Укра­їнської академії аграрних наук, де обіймав посади академіка-секретаря Відділення механізації і електрифікації, головного вченого, віце-президента — головного вченого секретаря.З 2011 р. В.В. Адамчук працює директором Національного науково­го центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господар­ства» НААН.У 1985 р. в Українському науково-дослідному інституті механізації та електрифікації сільського господарства захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему: «Обґрун­тування процесу роботи і параметрів шнекових розподільно-висівних систем машин для внесення мінеральних добрив».Методику інженерного розрахунку проектування шнекових розподільно-висівних систем і нові технічні рішення, які розробив В. В. Адамчук у своїй дисертації, було використано вітчизняними машинобудівними підприємствами при спільному створенні з ін­ститутом: машин для стрічкового внесення мінеральних добрив у ґрунт ЛДГ-10ПП (а. с. 810120, 873931, 959662), МВВ-8 (а. с. 810120, 873931), приставок шнекових до машин типу МВУ (а. с. 973931, 1083943, 1230506), швидкозйомних завантажувальних пристроїв БЗУ- 5-01 і БЗУ-6 (а. с. 1544675). Окрім того, було розроблено технологіч­ний процес внесення твердих мінеральних добрив у ґрунт під різні сільськогосподарські культури для Української РСР, а туковисівний апарат (а. с. 1139381, 1452504) використали у конструкції змінного агрегату для внесення мінеральних добрив у ґрунт АВМ-8, який завод «Башсільмаш» виготовляв серійно.У 2006 р. в Національному аграрному університеті захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук на тему: «Механіко-технологічні і технічні основи підвищення ефективності внесення твердих мінеральних добрив та хіммеліорантів». Основою дисертаційної роботи був новий методичний підхід до розв'язання проблеми збалансованого забезпечення рослин елементами живлення шляхом одночасного внесення кількох видів добрив без попереднього їхнього змішування за один прохід агрегату з використанням у процесі досліджень елементів імітаційного моделювання протікання процесу роботи машин та їхніх робочих органів.З використанням отриманих результатів досліджень, під керівництвом і за участю В. В. Адамчука було розроблено нові технічні за­соби для внесення мінеральних добрив: МВУ-5СПРО (а. с. 1752234, 1802987, патент України № 23874 А) — серійно випускало ВАТ «Башсільмаш»; МРД-4 (патенти України №№ 49293, 51419, 58772, 60408, 61855, 66722, 74911, 76272, 76327,77522, 77784) - серійно виготовляє ВАТ «Ковельсільмаш»; начіпну машину МВДТ-0,5, МВД-9, яка агре­гатується з тракторами класу 3 та МВД-9А, яка агрегатується з автомо­білями типу КрАЗ (а. с. 1435177, 1752234, 1802987) для внесення міне­ральних добрив та хіммеліорантів - на замовлення сільськогосподар­ських товаровиробників виготовляє ДКТБ ННЦ «ІМЕСГ». Крім того, з використанням результатів досліджень, отриманих В. В. Адамчуком, вітчизняні машинобудівники розробили: машини для внесення мінеральних добрив і сівби сидератів МВД-0,5 і МВД-900 (патент України № 51419) — серійно виробляє ВАТ «Хмільниксільмаш», машину для поверхневого внесення мінеральних добрив, вапна і гіпсу «Галичанка» МД-4 (патент України № 76272) — серійно виготовляло ВАТ «Тернопільський комбайновий завод» та удобрювач-гребеноутворювач УГК-4,2К-01.В. В. Адамчук є переможцем двох Всеукраїнських конкурсів «Винахід — 2005» і «Винахід — 2007» у номінаціях відповідно «Кращий винахід — 2005 в галузі агропромислового комплексу» і «Кращий винахід—2007 в галузі агропромислового комплексу».Членом-кореспондентом Академії його обрано у 2007 р. (механізація і електрифікація сільського господарства), а дійсним членом (академі­ком) НААН — у 2010 р. (механізація агрохімічного обслуговування).Вчений — автор понад 330 наукових праць, у тому числі більше 100 авторських свідоцтв та патентів на винаходи.