Народився 22 березня 1946 р. у с. Каюки Куйбишівського району Татарської АРСР.Закінчив у 1970 р. Казанський державний ветеринарний інститут ім. М. Є. Баумана за спеціальністю зоотехнія.Після закінчення інституту працював асистентом кафедри годів­лі сільськогосподарських тварин у цьому самому закладі. З 1971 по 1972 р. — служба у лавах Збройних сил СРСР. Протягом 1972—1975 рр. навчався в аспірантурі Української сільськогосподарської академії. З 1975 по 1986 р. перебував на посаді старшого наукового співробітника, завідувача лабораторії хімізації годівлі тварин на Агрономічній дослід­ній станції УСГА. З 1986 р. — доцент кафедри годівлі сільськогоспо­дарських тварин і технології кормів УСГА. Упродовж 1991—1996 рр. — заступник проректора з наукової роботи — начальник наукової час­тини УСГА. З 1994 р. — завідувач кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П. Д. Пшеничного. З 1996 по 2000 р. — проректор з наукової роботи Національного аграрного університету (нині — Національний університет біоресурсів і природокористування України). З 2000 по 2007 р. — проректор з організаційної та наукової роботи, з 2007 по 2010 р. — перший проректор Національного університету біоресурсів і природокористування України. У 2010 р. зарахований на посаду завідувача кафедри годівлі тварин та технології кормів у цьому закладі. При­значений 26.11.2010 р. академіком-секретарем Відділення наукового забезпечення трансферу інновацій Національної академії аграрних наук України. З 10.01.2011 по 31.03.2011 р. — віце-президент НААН.Нині — завідувач кафедри годівлі тварин та технології кормів НУБіП України.У 1975 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня канди­дата сільськогосподарських наук на тему: «Переваримость, баланс ве­ществ, химический состав мяса и печени утят при длительном скарм­ливании углеводородных дрожжей».У 1993 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня докто­ра сільськогосподарських наук на тему: «Експериментальне обґрунту­вання раціонального використання нетрадиційних кормових ресурсів у годівлі сільськогосподарських тварин».Учене звання професора присвоєно у 1995 р.Основні роботи І. І. Ібатулліна спрямовані на обґрунтування теоретичних та практичних принципів організації годівлі сільськогосподарських тварин; вивчення хімічного складу і поживності кормів, від­ходів переробки промислової сировини, а також ефективності методів їхнього використання; розробку прийомів забезпечення повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин для Лісостепу і Полісся України з використанням кормових добавок та біологічно активних речовин; теоретичне обґрунтування впливу оптимізації годівлі на продуктивні якості тварин та економічність використання кормів. Ним детально досліджено питання використання нетрадиційних кормових засобів — відходів олієжирової, шкіряної та харчової промисловості з метою збільшення кормових ресурсів тваринництва.Опублікував 307 наукових та науково-методичних праць, серед яких 8 монографій, 4 підручники та 9 навчальних посібників для студен­тів вищих навчальних закладів І—ІІ і ІІІ— рівнів акредитації, автор 28 патентів та авторських свідоцтв на винаходи.Підготував 3 докторів і 18 кандидатів наук.Член-кореспондент УААН з 1999 р. Дійсним членом (академіком) УААН був обраний у 2002 р. Відділення зоотехнії (годівля тварин і технологія кормів).Нагороджений орденами «За заслуги» ІІ і ІІІ ступенів, орденом Михайла Ломоносова Російської Федерації, знаком Пошани Міністерства аграрної політики України. Йому присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України.