Народився 21 травня 1961 р. у с. Бандурово Гайворонського району Кіровоградської області.У 1980 р. закінчив ветеринарне відділення Мигійського радгоспу-технікуму, а в 1985 р. — ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії. За фахом — ветеринарний лікар.З 1980 р. — ветеринарний фельдшер Тридубської дільничної ветеринарної лікарні (Миколаївська область); 1985 р. — головний ветеринарний лікар колгоспу «Іскра» (Кіровоградська область); 1985— 1988 рр. - аспірант; 1988-1993 рр. - асистент; 1993-1994 та 1997— 1998 рр. - доцент; 1994-1997 рр. - докторант; 1998-1999 рр. - про­фесор кафедри біохімії і біотехнології; з 1999 р. і донині - завід­увач кафедри терапії і клінічної діагностики; 2000-2001 рр. - де­кан факультету ветеринарної медицини; 2001-2008 рр. - директор Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного універси­тету (нині - НУБіП України).У 1989 р. у Львівському зооветеринарному інституті захистив кандидатську дисертацію на тему: «Выделение, химический состав и транспортные АТФазы щеточной каймы и базолатеральных мемб­ран клеток кишечного эпителия взрослого крупного рогатого скота, новорожденных здоровых и больных диспепсией телят» за спеціаль­ністю 03.00.04 - біохімія.У 1998 р. у Національному аграрному університеті захистив докторську дисертацію на тему: «Білки плазматичної мембрани епітелію тон кого кишечнику великої рогатої худоби» за спеціальністю 03.00.04 — біо­хімія.Вчене звання професора присвоєно у 2002 р. Вчений у галузі біохімії та внутрішніх хвороб тварин. Основні наукові роботи присвячені дослідженню молекулярних механізмів мембранного травлення у тварин у нормі та за патології, пошуку і розробці способів корекції виявлених порушень, дослідженню обміну речовин в організмі тварин та розробці високоефективних діагностичних і лікувально-профілактичних засо­бів за його порушень. Відкрив 5 нових білків у плазматичній мембрані ентероцитів тонкого кишечнику новонароджених телят, які прояв­ляють здатність до рецепції імуноглобулінів та запропонував гіпотезу рецепторно-ендоцитозного механізму формування колострального імунітету у великої рогатої худоби. Наукову діяльність М.І. Цвіліховського також спрямовано на дослідження білкового, ліпідного складу, активності травних гідролітичних ферментів і транспортних АТФаз у тканинах тварин та розробку методів ранньої діагностики, лікування і профілактики патології мінерального обміну.Проводить значну роботу з дослідження, розробки і впровадження в організацію освітньо-виховного процесу актуальних проблем вищої школи. За керівництва М.І. Цвіліховського розроблено стандарт осві­ти, типові програми і навчальні плани, створено сучасну навчально-методичну, матеріальну, клінічну та комп'ютерну базу для підготовки фахівців ветеринарної медицини освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр, спеціаліст, магістр, і підвищення кваліфікації лікарів ветеринарної медицини України; здійснено ряд заходів з реформування вете­ринарної освіти України з метою інтеграції до Світового освітянського простору.Автор та співавтор більше 500 наукових праць, у тому числі 3 монографій, 12 підручників і навчальних посібників, 10 науково-практичних рекомендацій, 3 типових програм, більше 50 навчально-методичних вказівок, стандарту освіти підготовки фахівців напряму ветеринарна медицина. Має 27 патентів на винаходи, 6 технічних умов на розробле­ні ветеринарні препарати та 2 настанови на них.Підготував 7 кандидатів наук.Обраний у 2002 р. членом-кореспондентом УААН, а у 2007 р. — дійсним членом (академіком) УААН (внутрішні хвороби тварин).Нагороджений Почесними грамотами Держдепартаменту ветеринарної медицини МАП України (і998; 2006), НАУ (2001), НУБіП Укра­їни (2010), Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (2011), НААН (2011), відзнакою Державного комітету ветеринарної медицини «За заслуги в розвитку ветеринарної медицини України» ІІІ ступеня (2010); відзнакою МАП України «За вагомий внесок у розви­ток освіти» (2010), має подяки ВАК України (2003, 2006), мера м. Києва (2004), Науково-методичного центру МАП України (2011) за вагомий внесок у підготовку та атестацію кадрів вищої кваліфікації. Почесний професор Харківської державної зооветеринарної академії (2008 р.).Голова експертної ради ВАК України із зоотехнії та ветеринар­ної медицини (2002—2006); спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у НУБіП України (2000-2002; 2006 р. - і донині); НМК вищих аграр­них закладів освіти МАП України з напрямку ветеринарна медицина (2001 р. — і донині); комісії з ветеринарної медицини (2001) вищої осві­ти науково-методичної ради Міністерства освіти, науки, молоді і спор­ту України (2001 р. — і донині); Навчально-методичного центру з після- дипломної освіти лікарів ветеринарної медицини України (2003 р. — по даний час). Заступник голови спеціалізованої вченої ради Д 26.004.08 у НУБіП України (2001—2007 рр.; 2009 р. — і донині). Член Наукової гро­мадської ради при ВАК України з питань атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (2006—2010); експертної ради НАН України з визначення фундаментальності досліджень напряму ветеринарна медицина (2006 р. — по даний час); науково-методичної ради Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (з 2006 р. — донині); координаційно-методичної ради Науково-мето­дичного центру «Ветеринарна медицина» НААН (2006 р. — по даний час); експертної ради ДАК України з харчової, легкої промисловості та сільського господарства (2001 р. — і донині); колегії Держкомітету ветеринарної медицини України (2008 р. — по даний час); правління Асоціації спеціалістів ветеринарної медицини України (2003 р. — до­тепер). Член редколегій журналів: «Ветеринарна медицина України», «Сучасне птахівництво», «Аграрна освіта і наука», збірника наукових праць «Науковий вісник НУБіП України», електронного видання на­укових праць НУБіП України, бюлетеня «Ветеринарна біотехнологія», збірника науково-методичних праць МАП України «Наука і методи­ка», журналу «Мир ветеринарии».