Народився 6 травня 1936 р. у с. Пухівка Броварського району Київ­ської області.У 1963 р. закінчив економічний факультет Української сільськогос­подарської академії та був призначений директором учбово-дослідного господарства, с. Іскрисківщина Білопільського району Сумської об­ласті. З 1965 по 1969 р. працював начальником Головного проектного бюро Укрсільгосптехніки. У 1969 р. вступив до аспірантури УСГА, піс­ля закінчення якої в 1971 р. і донині працює в Національному універ­ситеті біоресурсів і природокористування України, займаючи посади послідовно: асистента, старшого викладача, доцента, завідувача кафе­дри, декана економічного факультету. Нині завідувач кафедри аграрної соціології та розвитку села НУБіП України.У 1971 р. в Українській сільськогосподарській академії захистив кандидатську дисертацію на тему: «Виробництво свинини на промисловій основі (на прикладі спеціалізованих колгоспів Київської області)», а у 1988 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Інституту економіки АН УРСР — докторську дисертацію на тему: «Економічні і організа­ційні проблеми удосконалення системи управління соціалістичним змаганням в агропромисловому комплексі». З 1991 р. має вчене звання професора.Вченим розроблено теорію біосоціальної концепції розвитку соці­ально-трудових відносин. Опрацьована ним теоретико-методологічна база цієї проблеми дала можливість автору забезпечити необхідні пе­редумови для вирішення одного із складних завдань — створення си­стем мотивації праці, які відповідали б сучасному періоду та забезпе­чили ефективний розвиток соціально-трудових відносин в аграрному секторі України. Наукова новизна проведених ним досліджень по­лягає в комплексному вивченні чинників, які створюють соціально-економічне середовище, що спонукає людину, колектив до високопро­дуктивної праці з оптимальним напруженням фізичних та духовних сил упродовж всього трудового періоду.Викладає у Національному університеті біоресурсів і природокористування України курс лекцій з дисциплін соціологія праці, соціально-економічний розвиток сільських територій, система самоврядування сільськими територіями, соціальний захист населення сільських гро­мад, теорія систем мотивації соціально-трудової активності населен­ня. Ним розроблено та впроваджено у навчальний процес типові та робочі програми з цих дисциплін, підготовлено та видано відповідні підручники і навчальні посібники.Науковий доробок В. К. Терещенка — понад 127 наукових та на­вчально-методичних праць, серед них 14 монографій, 9 підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів освіти, 26 мето­дичних посібників та навчальних програм.Під його керівництвом підготовлено 24 кандидатських та 3 доктор­ських дисертації.Обраний у 1995 р. членом-кореспондентом УААН та дійсним чле­ном (академіком) УААН у 1999 р. Відділення аграрної економіки і зе­мельних відносин зі спеціальності соціологія.Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів, присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки і техніки України.В. К. Терещенко був радником міністра сільського господарства України, міністра Кабінету Міністрів України з питань агропромис­лового виробництва. У даний час очолює науково-навчальний центр Асоціації сільських і селищних рад України.