Народився 2 вересня 1932 р. у с. Окснар Ширяївського району Одеської області.Закінчив ветеринарний факультет Одеського СГІ (1956).Працював старшим ветлікарем Котовської МТС і завідувачем Бачманівської ветдільниці Котовського району Одеської області. У 1962 р. закінчив аспірантуру Всесоюзного інституту експериментальної ветеринарії (м. Москва) за фахом вірусологія. Упродовж 1962—1966 рр. — старший науковий співробітник, завідувач лабораторії генетики віру­сів у Всесоюзному науково-дослідному ящурному інституті (м. Влади­мир); 1966—1967 рр. — старший науковий співробітник у Всесоюзному науково-дослідному інституті ветпрепаратів МСГСРСР (м. Москва); 1969—1998 рр. — в Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН (м. Чернігів); 1969—1980 рр. — завідувач лабораторії вірусології тварин; 1981—1997 рр. — директор інституту і завідувач лабораторії. З 1998 р. — завідувач лабораторії генетики і імунології Інституту ветеринарної медицини УААН (нині — лабораторія імуногенетики ентеровірусів свиней Інституту ветеринарної медицини НААН) (м. Київ).У 1963 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Изучение некоторых биологических свойств вируса оспы овец в культуре ткани» у Московському технологічному інституті м'ясної і молочної промисловості, у 1979 р. — докторську дисертацію на тему: «Энтеровирусы сви­ней — возбудители энзоотического энцефаломиелита и гастроэнтерита» в Казанському ветеринарному інституті МСГ СРСР.Досліджує ентеровіруси свиней, їхню роль в інфекційній патології даних тварин і розробляє методи і засоби їхньої діагностики та про­філактики, а також заходи з ліквідації їх. Проведеними дослідженнями вперше в колишньому СРСР на території Закарпатської області виявив нову хворобу свиней — ензоотичний енцефаломієліт (хвороба Тешена). В 1978 і 2000 рр. розробив і впровадив у виробництво «Інструкції про заходи з профілактики та боротьби з ензоотичним енцефаломієлітом (хворобою Тешена) свиней». Створив два набори діагностикумів даної хвороби і вакцину, яка захищена авторським свідоцтвом СРСР і патен­том України. Вакцину проти хвороби Тешена свиней впроваджено у виробництво в 1984 р. і постійно використовується у виробництві.В. П. Романенком розроблено «Рекомендации по диагностике и мерам борьбы с энзоотическим энцефаломиелитом (болезнью Тешена) свиней», які схвалено і рекомендовано до впровадження у ветеринарну практику Головним управлінням ветеринарії Державної комісії Ради Міністрів СРСР по продовольству та закупівлях від 22.06.1990 р., і використовуються у виробництві в сучасних умовах господарювання.Встановлено раніше невідомі хвороби свиней — ентеровірусний гастроентерит та ентеровірусна пневмонія свиней, які в 1978 р. ГУВ СРСР затверджено як нові нозологічні одиниці. Створені ним набо­ри діагностикумів даних хвороб захищено в 1993 та 1994 рр. патентами України і Російської Федерації відповідно.В. П. Романенком за результатами проведених досліджень встановлено 14 нових, раніше невідомих серотипів ентеровірусів свиней, ре­ферентні штами яких захищено авторськими свідоцтвами колишнього СРСР. На підставі цього створено Національну колекцію ентеровірусів свиней.Вчений молекулярно-генетичними методами довів, що всі види мікобактерій туберкульозу, які вважаються окремими збудниками туберкульозу у людей, тварин і птахів, є одним збудником. У геномі кожно­го із них закладено властивості життєдіяльності в організмі людини, різних видів тварин і птахів, що дає змогу їм адаптуватись в організмі невластивих господарів і викликати в них захворювання, включно до генералізованої форми туберкульозу. Дослідження В. П. Романенка з туберкульозу мають як загально біологічне, так і соціальне значення із захисту людей, особливо дітей, від туберкульозу, який передається людям від хворих на туберкульоз тварин і птахів.Усі розроблені В. П. Романенком препарати та інструктивні рекомендації впроваджено у виробництво й ефективно використовуються для профілактики і ліквідації зазначених хвороб.Наукова робота В. П. Романенка виражена у підготовлених і надрукованих у різних виданнях України, Російської Федерації і, частково, в зарубіжних виданнях, понад 300 праць, з яких дві монографії, статті у довідниках із хвороби свиней і ветеринарного лікаря.Має 19 авторських свідоцтв, 3 патенти, з яких 1 — України і 2 — Російської Федерації.Підготував 6 кандидатів наук.Обрано у 1990 р. членом-кореспондентом УААН, дійсним членом (академіком) УААН Відділення ветеринарної медицини (епізоотоло­гія, інфекційна патологія і онкологія) у 1995 р.; є членом Європейської асоціації ветеринарних вірусологів.У 1977 р. нагороджений Грамотою Академії наук Республіки Куба за підготовку вірусологів і консультативну допомогу з ветеринарної медицини.За досягнуті успіхи у розвитку народного господарства СРСР, Головний комітет ВДНГ СРСР в 1986 р. нагородив В. П. Романенка срібною медаллю. У 1989 р. за розроблену «Систему заходів з профілактики та ліквідації ензоотичного енцефаломієліту (хвороби Тешена) свиней і створення з цією метою набору діагностикумів і вірусвакцини» одержав Державну премію України в галузі науки і техніки, а у 2003 р. В. П. Романенку присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки і техніки України.Нагороджений двома медалями.