Народився 18 вересня 1930 р. у с. Комарівка Харківської області.У 1954 р. закінчив агрономічний факультет Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва.Протягом 1954—1690 рр. — керуючий учбовим господарством ветеринарного технікуму (Хмельницька область), агроном-насіннєвод цукрового комбінату, головний агроном підсобного господарства (м. Куп'янськ); 1960—1964 рр. — аспірант, старший науковий співро­бітник Українського науково-дослідного інституту ґрунтознавства (м. Харків); 1964—1969 рр. — завідувач Харківської зональної агрохіміч­ної лабораторії; 1969—1974 рр. — завідувач лабораторії; 1974—1997 рр. — директор Українського науково-дослідного інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського УААН (м. Харків), з 1997 р. — головний науковий співробітник ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського».У 1964 р. в Харківському сільськогосподарському інституті ім. В. В. Докучаєва захистив кандидатську дисертацію на тему: «По­верхнево солонцюваті ґрунти середнього Придніпров'я, їх генетична природа і агрохімічна характеристика».У 1982 р. в Білоруському науково-дослідному інституті ґрунтознавства і агрохімії — докторську дисертацію на тему: «Теоретичні і прак­тичні основи оптимізації фосфатного режиму ґрунтів України».У 1987 р. Б. С. Носко присвоєно вчене звання професора.Наукові інтереси Б. С. Носка пов'язані з проблемами теоретичного обґрунтування оптимізації живлення сільськогосподарських культур та розробкою питань еволюції родючості ґрунтів при різних рівнях інтенсифікації землеробства. Розроблено і впроваджено науково-методичні за­сади діяльності державної агрохімічної служби. Теоретично обґрунтова­но наукові основи та напрацьовано практичні рекомендації регулювання фосфатного живлення рослин для найпоширеніших ґрунтів України.Протягом багатьох років Б. С. Носко був головним редактором міжвідомчого наукового збірника «Агрохімія і ґрунтознавство», членом редколегії журналу «Вісник сільськогосподарської науки». У період з 1976 по 1998 р. беззмінно очолював Товариство ґрунтознавців і агрохіміків України.Будучи членом міжнародного товариства ґрунтознавців, Б. С. Нос­ко представляв Україну на міжнародних конгресах ґрунтознавців.Протягом 1978—1982 рр. був членом наукової ради Міжнародного товариства добрив.Міжнародне визнання наукової діяльності Б. С. Носка відзначено обранням його почесним членом Докучаєвського товариства ґрунтознавців Росії (1996) та почесним членом Міжнародного товариства ґрунтознавців (м. Бангкок, 2002).Опублікував понад 530 наукових праць, у тому числі особисто або за його редакцією — 22 монографії, довідників, підручник для вищих навчальних закладів, отримав 5 авторських свідоцтв на винаходи.Під його науковим керівництвом підготовлено 4 докторів та 18 кандидатів сільськогосподарських наук.Обраний у 1990 р. дійсним членом (академіком) УААН (агрохімія і ґрунтознавство).Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1976), медаллю «За трудовую доблесть» (1973), Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1990).За теоретичні розробки питань фосфатного живлення, що були ви­кладені у відповідній монографії «Фосфатний режим і ефективність добрив», нагороджений золотою медаллю ім. К. К. Гедройця Всесоюз­ної академії сільськогосподарських наук.За успішну розробку рекомендацій із застосування добрив та їхнє впровадження у виробництво нагороджений дипломом I ступеня (1977) і трьома срібними медалями ВДНГ (1969, 1975, 1985), почесними гра­мотами Міністерства сільського господарства УРСР (1967), ВЦСПС (1969), ВАСГНІЛ (1980 і 1982), Почесною грамотою Української ака­демії аграрних наук (1997), Почесною нагородою Президії Української академії аграрних наук (2000), Почесною відзнакою Української акаде­мії аграрних наук (2006).