Народився 5 вересня 1938 в м. Чарджоу Туркменської РСР.Протягом 1955—1957 рр. навчався у Брацлавському бухгалтерському технікумі (Вінницька область), а у 1957—1961 рр. — у Київському ін­ституті народного господарства за спеціальністю економіка сільського господарства.Працював помічником бухгалтера у колгоспі «Будівельник» Тульчинського району Вінницької області, після закінчення Київського інституту народного господарства — старшим агрономом-економістом Тульчинського районного управління сільського господарства (1961— 1964). Упродовж 1964—1967 рр. — аспірант УкрНДІ економіки і орга­нізації сільського господарства (УНДІЕОСГ). З 1967 по 1970 р. був на посаді завідувача Таращанського опорного пункту цього інституту. Протягом 1970—1975 рр. — вчений секретар секції економіки сільсько­го господарства Південного відділення ВАСГНІЛ; 1975—1977 рр. — за­відувач сектору в УНДІЕОСГ; 1977—1987 рр. — завідувач сектору сіль­ськогосподарської науки і навчальних закладів відділу сільського гос­подарства та переробної промисловості ЦК Компартії України; 1987— 1989 рр. — старший, провідний науковий співробітник відділу еконо­міки Інституту землеробства. Упродовж 1989—1995 рр. — заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу форм господарювання УНДІЕОСГ (потім — Інститут аграрної економіки); 1995—1996 рр. — виконавчий директор, завідувач відділення форм господарювання, земельних та соціально-трудових відносин, завідувач відділу форм господарювання Інституту аграрної економіки УААН; 1996—1998 рр. — заступник директора з наукової роботи Інституту аграрної економіки З червня 1998 р. - на посаді головного вченого секретаря Президії Укра­їнської академії аграрних наук, а з серпня 2000 р. - заступник директо­ра з наукової роботи, завідувач відділення організації виробництва та земельних відносин, завідувач відділу форм господарювання Інституту аграрної економіки НААН.У 1967 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Економічні взаємовідносини колгоспів в умовах виробництва яловичини при міжгосподарській кооперації», а у березні 1993 р. - докторську дисертацію на тему: «Розвиток форм господарювання в аграрному виробництві».У квітні 1993 р. В. Я. Месель-Веселяку присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника, а у жовтні 1998 р. - професора.Наукова діяльність спрямована на вивчення питань аграрної рефор­ми, організації виробництва, його спеціалізації, розвитку форм гос­подарювання і земельних відносин, економічних взаємовідносин між галузями економіки держави і внутрігалузевих відносин у сфері АПК, розвитку кооперації на селі, розвитку фермерських і особистих підсо­бних господарств, прогнозування аграрного виробництва.З його участю розроблено проекти 33 законів України та 18 указів Президента України з питань розвитку агропромислового виробни­цтва, 16 постанов Кабінету Міністрів України, 18 нормативних доку­ментів міністерств і відомств, підготовлено й подано уряду 175 пропо­зицій. Серед них: Закони України «Про пріоритетність розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України» (17.10.1990), «Про селянське (фермерське) господарство» (20.12.1990), «Про плату за землю» (3.07.1992), «Про колективне сільськогосподар­ське підприємство» (14.02.1992), «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» (10.07.1996), «Про сільськогосподарську кооперацію» (17.07.1997), «Про оренду землі» (6.10.1998), «Про фіксова­ний сільськогосподарський податок» (17.12.1998), «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 рр.» (18.01.2001), «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)» (18.01.2001), «Зе­мельний Кодекс України» (25.10.2001), «Про особисте селянське гос­подарство» (14.05.2003), «Про фермерське господарство» (19.06.2003), а також Декрет Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земель­них ділянок» (26.12.1992); Укази Президента України: «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогоспо­дарського виробництва» (10.10.1994), «Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі» (17.01.1995), «Про заходи щодо реформування аграрних відносин» (18.01.1995), «Про порядок паюван­ня земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (8.08.1995), «Про захист прав власників земельних часток (паїв)» (21.04.1998), «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» (3.12.1999), «Про додаткові заходи щодо задоволення потреб громадян у земельних ділянках» (28.06.1999), «Про заходи щодо подальшого розвитку садівни­цтва та городництва» (23.09.1999), «Стратегія економічного та соціаль­ного розвитку на 2000—2004 роки» (23.02.2000), «Про забезпечення еко­номічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи» (12.04.2000), «Про заходи щодо забезпечення фор­мування та функціонування аграрного ринку (6.06.2000), «Про заходи щодо стабілізації ситуації на споживчому ринку та розвитку тваринни­цтва у 2001—2002 роках» (17.02.2001), «Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001—2005 рр.» (30.05.2001), «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земель­них часток (паїв)» (2.02.2002). Під керівництвом В.Я. Месель-Веселяка і за безпосередньою участю розроблено проект Державної програми роз­витку українського села на період до 2015 р., затверджену Кабінетом Мі­ністрів України 19.09.2007 р.Опублікував понад 575 наукових праць, з них 29 монографій і книг, 16 брошур, 89 розділів у монографіях, 44 методичні і виробничі реко­мендації.Підготував 3 докторів і 17 кандидатів наук, є науковим керівником 8 докторантів, аспірантів та здобувачів.Обраний у 1995 р. членом-кореспондентом УААН, а дійсним членом (академіком) УААН — у 1999 р. Відділення аграрної економіки і продовольства (організація виробництва і форми господарювання).В. Я. Месель-Веселяк — член спеціалізованих учених рад із захисту докторських дисертацій у ННЦ «Інститут аграрної економіки» і Луган­ському національному аграрному університеті, член редколегії журна­лу «Агроінком».Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1977), двома медалями. За значний особистий внесок у розробку теоретичних засад реформу­вання аграрних відносин указом Президента України йому присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки і техніки України (1995). На­городжено орденом «За заслуги» III ступеня (2009).