Народився 7 грудня 1939 р. у м. Харкові.У 1965 р. закінчив заочно (з відзнакою) агрономічний факультет Харківського сільськогосподарського інституту (нині — Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва). З 1958 р. працює в Українському НДІ ґрунтознавства (нині — ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського»). Обіймав такі посади: старший технік (1958—1964), молодший науковий співробіт­ник (1964—1966), аспірант (1966—1969), старший науковий співробіт­ник (1969—1972), керівник сектору (1972—1973), завідувач лабораторії (1973—1996), заступник директора з наукової роботи (1982—1997), ди­ректор (1997—2004), головний науковий співробітник (з 2004). Педа­гогічна діяльність: професор Харківського національного агроуніверситету ім. В. В. Докучаєва (1992—1995), професор Харківського націо­нального університету ім. В.Н. Каразіна (1996—2001).У 1969 р. захистив у ХНАУ ім. В.В. Докучаєва кандидатську ди­сертацію на тему: «Особливості макро- і мікроструктури чорноземних і темно-каштанових ґрунтів УРСР у зв'язку з їхньою мікробудовою і водно-фізичними властивостями». У 1982 р. захистив у Московському держуніверситеті докторську дисертацію на тему: «Теоретичні і прак­тичні основи оптимізації фізичних властивостей чорноземів».З 1983 р. — доктор біологічних наук з ґрунтознавства, з 1990 р. — професор.Основні напрями наукової діяльності пов'язані з агрономічною фі­зикою, родючістю й екологією ґрунтів, їхнім моніторингом. В. В. Медведєв — засновник нового напряму в агрофізиці, що ґрун­тується на оптимізації ґрунтових властивостей. Ним створено опти­мальну модель кореневмісного шару ґрунту і на її основі розроблено агровимоги до технічних засобів, конструкції і діючі зразки комбінова­них сільгоспмашин, технології застосування у виробництві. Результати цих досліджень узагальнено в монографії «Оптимизация физических свойств черноземов», яку відзначено Премією ім. В. Р. Вільямса.В. В. Медведєвим розроблено теоретичні і практичні основи сучас­них методів оцінки стану й управління родючістю ґрунтів, обґрунтовано принципово нову концепцію розвитку землеробства в Україні. В основі її лежить зберігаючий принцип експлуатації ґрунтової родючості, змен­шення рівня розораності, застосування заходів, які запобігають дегра­дації ґрунтів, розміщення основних польових культур на територіях, що оптимально відповідають ґрунтово-кліматичним умовам тощо.За його методологією розроблено концепцію і програму діяльнос­ті державної служби ґрунтового моніторингу, запропоновано систему об'єктів і методів для спостережень.Заслуговує на увагу здійснене під керівництвом В. В. Медведєва зведення «Земельні ресурси України», де у стислій картографічній і аналітичній формах відображено сучасний стан ґрунтового покриву Украї­ни й окреслено концепцію його раціонального використання.В. В. Медведєв надрукував понад 850 праць, у тому числі понад 30 книг, близько 70 праць надруковано у журналах провідних країн даль­нього зарубіжжя. Виграв 17 грантів ЄС, США, Франції, Німеччини, Чехії, Угорщини. Має 25 патентів. Нагороджений знаком «ВинахідникСРСР».Підготував 1 доктора і 15 кандидатів наук.Обрано у 1990 р. членом-кореспондентом УААН, дійсним членом (академіком) УААН у 1993 р., академіком УЕАН у 1996 р., з 1998 р. — заслужений діяч науки і техніки України.Нагороджений медалями «За трудову доблесть», імені В. В. Докучаєва, Премією імені В. Р. Вільямса, дипломом «За видатний внесок у діяльність міжнародної організації дослідників з обробітку ґрунтів». Є іноземним членом товариств ґрунтознавців Росії, Румунії, Польщі, Республіки Молдова, почесним професором Національного інститу­ту біоресурсів і природокористування, почесним членом Товариства ґрунтознавців та агрохіміків України.В. В. Медведєв — генеральний секретар Українського товариства ґрунтознавців та агрохіміків (1998—2006), віце-президент 1-ї комісії (фізика ґрунтів) Міжнародного союзу ґрунтознавців (1994—1998), член Комітету з присудження Державних премій України (1997—2011), екс­перт ФАО-Рим (1998-2000), експерт ШТА8 - Брюссель (1999-2006), член міжнародних товариств з ґрунтознавства (Ш88), охорони ґрун­тів (Б88С), з обробітку ґрунту (КТЯО), член національного комітету «Людина і біосфера» (з 1996 р.), голова експертної ради ВАК України (1992-1994), голова екологічної секції Північно-східного наукового центру НАН України (1998-2004), референт Всесоюзного інституту науково-технічної інформації (1964-1982), голова і член спецрад, член редколегій журналів, тематичних збірників, у тому числі журналу «По­чвоведение» (м. Москва, 1984-2010).