Народився 7 листопада 1952 р. у м. Макіївка Донецької області.Закінчив Макіївський металургійний технікум у 1972 р., спеціаль­ність — автоматика і телемеханіка.У 1977 р. закінчив Одеський технологічний інститут харчової промисловості ім. М.В. Ломоносова (Одеська національна академія харчових технологій), спеціальність — інженер-технолог винороб.Протягом 1981—1985 рр. — аспірант Всесоюзного науково-дослідного інституту винограду і продуктів його переробки «Магарач» (Націо­нальний інститут винограду і вина «Магарач» НААН).У 1987 р. в Інституті винограду і вина «Магарач» НААН захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему: «Розробка потокових технологій обробки со­ків, напоїв і вин препаратами на основі діоксиду кремнію».З 1989—1992 рр. — докторант Інституту винограду і вина «Магарач» НААН.У 1993 р. в Інституті винограду і вина «Магарач» НААН захистив докторську дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора техніч­них наук на тему: «Комплексна переробка яблук».Обрано у 1999 р. членом-кореспондентом УААН, спеціальність — переробка сільськогосподарської продукції.У 2000 р. обрано дійсним членом Міжнародної академії виноградарства та виноробства Відділення виноробство (Москва).Вчене звання професора присвоєно у 2002 р.Обрано у 2007 р. дійсним членом (академіком) УААН, спеціальність — технологія продуктів бродіння та виноробства.Після закінчення інституту впродовж 1977—1986 рр. працював інженером-технологом, керівником винно-консервного підприємства радгоспу «Хотівський» Київської області. У 1986—1991 рр. — головний спеціаліст, старший науковий співробітник «Головагропромнаука» Держагропрому УРСР. У 1991—2000 рр. — вчений секретар, заступник начальника відділу рослинництва та переробки сільгосппродукції Пре­зидії Української академії аграрних наук. У 2000—2001 рр. — академік-секретар Відділення харчової та переробної промисловості Президії Української академії аграрних наук.З 2001 р. і донині завідувач лабораторії моніторингу сировинних ресурсів для виноробства Інституту агроекології та природокористуван­ня НААН.Упродовж 1995—2004 рр. — доцент, професор кафедри біотехнології продуктів бродіння, екстрактів і напоїв Національного університету харчових технологій (за сумісництвом); 2000—2006 рр. — експерт експертної ради секції технологій харчової і легкої промисловості Ви­щої атестаційної комісії (ВАК) при КМ України; з 2005 р. — член екс­пертної ради секції харчової і легкої промисловості Комітету з прису­дження державних премій України при КМ України; 1994—2004 рр. — помічник-консультант народного депутата України М. А. Павловського (посвідчення № 397/31).У 1992 р. став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки «За розробку і впровадження екологічно чистих потокових технологій прискореного виробництва харчових напоїв на основі ви­користання нових препаратів діоксиду кремнію», у 2004 р. — лауреатом 1-ї Премії УААН імені професора Г. Г. Валуйка у номінації «Науково-дослідна робота» за розробку і впровадження технологічної оцінки деревини дуба України для виноробства.З 1996 р. — член спеціалізованих рад із захисту дисертацій у двох наукових установах — Національному інституті винограду і вина «Магарач» НААН і Національному університеті «Києво-Могилянська академія».У 1987 р. — учасник ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС — категорія 2.О. С. Луканін продовжує найкращі традиції вітчизняних шкіл виноробства професорів О. О. Преображенського, В. І. Зінченка, Г. Г. Валуйка, О. М. Датунашвілі та інших учених-виноробів Інституту «Магарач», спрямованих на розробку конкурентоспроможних технологій виноградних вин, коньяків і бренді, соків, сидру, кальвадосу, бондар­ного виробництва.У результаті наукової діяльності вченим упродовж 1981—1999 рр. було розроблено: теоретичні основи комплексної безвідхідної пере­робки яблук на натуральні й концентровані соки, сидр, столові вина, оцет, пектин, харчовий і кормовий білковий продукт; конкурентоспро­можну технологію освітлення і стабілізації соків, сидру, виноматеріалів, кальвадосу та міцних напоїв препаратом на основі діоксиду крем­нію (АК-50А); технологію одержання і використання у виноробстві й соковому виробництві висококонцентрованого адсорбенту на основі діоксиду кремнію (АК-50А); технологію і комплекс устаткування для виробництва яблучного пектину неетанольним способом, а також спо­сіб виробництва освітленого концентрованого яблучного соку з вико­ристанням мембранних технологій.У 2000—2011 рр. проводилась розробка наукових основ класифікації деревини дуба України для виноробства, технологічна оцінка сировин­них ресурсів деревини дуба України з метою створення вітчизняного конкурентоспроможного бондарного виробництва.Також розроблено способи лікування й усунення недоліків та вад вин і коньяків на основі використання продуктів переробки деревини дуба; науково обґрунтовано технологію виробництва і використання продуктів переробки деревини дуба для виноробства у вигляді тріски, клепки, бочки; створено дуботеку — колекцію понад 600 зразків дуба різних регіонів України; розроблено технологію виробництва і ви­користання фосфорного ефіру целюлози для деметалізації коньяків; технологічну оцінку яблук, вирощуваних в Україні, для виробництва конкурентоспроможних сидру і кальвадосу.О. С. Луканін підготував понад 160 інженерів-технологів виноробів у Національному університеті харчових технологій, що працюють на виноробних підприємствах України, Російської Федерації і Білорусі. Ним підготовлено 4 кандидатів технічних наук. Нині є науковим ке­рівником 3 аспірантів і 2 докторантів.Вченим опубліковано 146 наукових праць, з них понад 100 наукових статей, 9 навчально-методичних посібників, у тому числі 2 монографії, 1 підручник. Має 35 авторських посвідчень і патентів СРСР та України.Під науковим керівництвом О. С. Луканіна у 2001—2011 рр. розро­блено та затверджено у Держстандарті України і Міністерстві аграрної політики та продовольства України 4 стандарти: 2 стандарти організа­цій України (СОУ) — «Кряж клепковий дубовий» і «Клепка дубова», та 2 національних стандарти України (ГСТУ) — «Сидри» і «Кальвадоси України».