Народився 2 березня 1935 р. у м. Харкові.У 1953 р. з відзнакою закінчив факультет лісового господарства Чугуєво-Бабчанського лісового технікуму, а у 1958 р. — Української сільськогосподарської академії.Протягом 1958—1960 рр. — інженер-таксатор Першої київської експедиції «Ліспроект» Міністерства сільського господарства СРСР; 1960—1964 рр. — аспірант; 1964—1966 рр. — асистент; 1967—1969 рр. — доцент кафедри фітопатології Української сільськогосподарської академії. Протягом 1969—1971 рр. — консультант-викладач із захисту куль­турних рослин при Міністерстві держгоспів у Демократичній Республіці В'єтнам; 1971—1979 рр. — доцент, декан факультету захисту рос­лин; 1979—1987 рр. — професор, проректор з навчальної роботи; 1987— 1994 рр. — завідувач кафедри лісових культур та лісової фітопатології УСГА; з 1994 р. — професор, завідувач відділу лісових культур та лісової фітопатології ННІ лісового та садово-паркового господарства Націо­нального аграрного університету.У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Устойчи­вость зеленокорой осины к сердцевинной гнили, вызываемой грибом Phellinus tremulae (Bond.)», а у 1994 р. — докторську дисертацію на тему: «Лісівницька і патосанітарна оцінка осикових насаджень України та наукові основи їх оздоровлення».A. B. Цилюрик — провідний вчений у галузі захисту деревних та декоративних рослин у лісовому та садово-парковому господарствах. Головний напрям наукової діяльності вченого — вивчення та розробка заходів боротьби з несправжнім осиковим трутовиком, сосновою губкою, кореневою губкою, трахеомікозом дуба, графіозом в'язових, хворобами та шкідниками сіянців у розсадниках, омелою білою та ялівцевою, хворобою культур сосни, вивчення вегетативного розмно­ження тополевих порід у заплавах річок Полісся України, охорона та збереження довкілля.Протягом 1987—1994 рр. уперше розробив і впровадив у виробництво технологію оздоровлення і вирощування осикових насаджень України, яка дає змогу створювати високопродуктивні природні лісостани із за­гальним запасом у 35-річному віці 370—430 м3/га. Доцільність їхнього вирощування підтверджено чистим прибутком 3600 грн/га (1997).Опублікував близько 150 наукових праць, у тому числі 5 монографій, 49 методичних розробок, 9 підручників та навчальних посібників.Підготував 8 кандидатів наук.Обрано у 2002 р. членом-кореспондентом УААН Відділення землеробства, меліорації та механізації, а також академіком Лісівничої ака­демії наук України.А. В. Цилюрик був головою спеціалізованої вченої ради УСГА (1973—1979), головою комісії з фізичної культури і спорту Московської районної ради народних депутатів (1975—1977). На даний час — член ради трудового колективу НУБіП України, ради лісогосподарського факультету цього закладу, технічної ради Боярської лісової дослідної станції, науково-методичної комісії Міністерства освіти України з напряму лісове і садово-паркове господарство, спеціалізованих рад лісогосподарських спеціальностей та захисту рослин у НУБіП України із захисту кандидатських і докторських дисертацій, а також секції сіль­ське господарство Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки та член президії цього Комітету.Нагороджений знаком «Винахідник СРСР» (1988), в'єтнамським орденом «Праці» ІІІ ступеня, орденом «Дружби Народів», 6 медаля­ми, 13 почесними нагрудними знаками, відзнакою Державного комі­тету лісового господарства України «Відмінник лісового господарства України». Присвоєно почесне звання заслуженого працівника народ­ної освіти України (1998), лауреат Державної премії УРСР у галузі на­уки і техніки (1998). Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Мі­ністрів України (2003).