Народився 20 січня 1950 р. у смт Чуднові Житомирської області. Закінчив у 1975 р. Житомирський сільськогосподарський інститут.Протягом 1975—1976 рр. — головний економіст колгоспу ім. М. Островського; 1976—1979 рр. — інструктор Житомирського обкому КПУ; 1979— 1980         рр. — другий секретар Житомирського обкому ЛКСМУ; 1980— 1983       рр. — перший секретар Житомирського обкому ЛКСМУ; 1983—1986 рр. — перший секретар Ємільчинського райкому партії; 1986— 1987 рр. — інспектор ЦК Компартії України. Упродовж 1987—1991 рр. — перший заступник завідувача відділу ЦК Компартії України. У 1991— 1992 рр. — заступник начальника управління Міністерства сільського господарства; 1992—1996 рр. — виконавчий директор асоціації «Укр- агроформ»; 1996—1997 рр. — помічник Президента України. З 1997 по 2000 р. — заступник міністра агропромислового комплексу України; 2000—2001 рр. — заступник міністра аграрної політики України; 2001— 2002 рр. — державний секретар Міністерства аграрної політики Украї­ни. З 2002 по січень 2004 р. — міністр аграрної політики України, з 11 січня — голова Житомирської облдержадміністрації.За результатами власних досліджень на Панфильській дослідній станції ННЦ «Інститут землеробства НААН» у 2001 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Агроекологічні особливості високоефективного використання осушуваних торфових ґрунтів Полісся і Лісостепу», а у 2004 р. — докторську дисертацію на тему: «Агроекологічні основи ефек­тивного використання осушуваних торфових ґрунтів Полісся і Лісосте­пу України». Вчене звання професора присвоєно у 2011 р.Ученим розроблено агроекологічні основи високоефективного використання осушуваних торфових ґрунтів Полісся і Лісостепу; виявле­но закономірності впливу тривалості та способу сільськогосподарсько­го використання на трансформацію і родючість торфовищ, забруднен­ня ґрунтів і ґрунтових вод, нагромадження важких металів і радіону­клідів в органогенних ґрунтах та у продукції сільськогосподарських культур. Для осушуваних ґрунтів вперше встановлено взаємозв'язки між агроекологічними факторами трансформаційних процесів тор­фовищ і продуктивними властивостями рослин й агрофітоценозів, що дало змогу розробити агрозаходи, спрямовані на високопродуктивне та екологічно збалансоване використання осушуваних ґрунтів Украї­ни, введення кормових сівозмін з однією просапною культурою, за­міну оранки на поверхневий обробіток, розширення лучного періоду в сівозміні, застосування розрахункових доз мінеральних добрив, добір кормових культур.Комплексна оцінка проведених багаторічних досліджень дала можливість розробити рекомендації виробництву щодо управління процесом мінералізації органічної речовини торфовищ, запобігання забрудненню заплавних ґрунтів та ґрунтових вод, забезпечення продуктивного й ощадливого використання потенційної родючості органо­генних ґрунтів та отримання на них по 80—90 ц/га к. од. високої якості за істотного зменшення втрат (в 1,2—1,5 раза) органічної речовини. На основі цих розробок учений разом з іншими науковцями даної галузі розробив систему землеробства на осушуваних землях і шляхи її впровадження у виробництво.С. М. Рижук — автор понад 90 наукових і науково-методичних праць із загальних питань ведення сільського господарства в умовах реформування відносин на землю. Із них 24 наукові праці безпосередньо присвячені проблемам меліоративного землеробства, включаючи 2 монографії.Під науковим керівництвом С. М. Рижука захищено 4 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальніс­тю історія науки та техніки.Обрано у 2002 р. членом-кореспондентом УААН Відділення землеробства, меліорації та механізації. Присвоєно почесне звання заслуженого працівника сільського господарства України (1999), нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2004), ІІ ступеня (2011) та Почесною Грамотою Верховної Ради України (2005).