Народився 1 листопада 1943 р. у с. Солоному Заліщицького району Тернопільської області.Навчався в Чортківському сільськогосподарському технікумі (Тернопільська область), де поряд із середньою освітою отримав кваліфікацію бухгалтера; у 1960—1965 рр. — студент економічного факультету Української сільськогосподарської академії (м. Київ).Трудову діяльність розпочав головним економістом зернорадгоспу «Мирний» у Єсільському районі Цілиноградської області (Казахстан) у 1965 р.; в 1966 р. служив в армії, а в 1967—1972 рр. працював спочатку економістом з оплати праці на Калитянській птахофабриці (Київська область), а потім — головним економістом колгоспу «Перемога» Борщівського району Тернопільської області; у 1972—1974 рр. очолював Борщівську районну планову комісію. У 1974—1977 рр. навчався в аспірантурі Інституту економіки АН України, після закінчення якої постійно працював у названому інституті молодшим, старшим, провід­ним науковим співробітником, а у 1998—2005 рр. (до реорганізації ін­ституту) — завідувачем відділу соціально-економічного розвитку села. Із жовтня 2005 р. — головний науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень Державної установи «Інститут еконо­міки та прогнозування НАН України». У 1991—1992 рр., залишаючись співробітником Інституту економіки НАНУ (за сумісництвом), пра­цював начальником Управління наукового і кадрового забезпечення Державного комітету України з соціального розвитку села.У 1977 р. в Інституті економіки АН України захистив кандидатську дисертацію на тему: «Ефективність сільськогосподарського виробництва в умовах розвитку міжгосподарської кооперації», а у 1996 р. — докторську на тему: «Господарський механізм відтворення умов життя працівників аграрної сфери».Основні напрями наукової діяльності: соціально-економічний розвиток села; економічний механізм функціонування і розвитку сільської соціальної інфраструктури, відтворення сільського життєвого середови­ща; наукові і прикладні аспекти сільського розвитку. Наукові розробки реалізовано в законах України «Про пріоритетність соціального роз­витку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» (1992), «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» (2005); Концепції Національної програми відродження села на 1995—2005 рр. (1994), Основних засадах розвитку соціальної сфери села на період до 2005 р. (2002), Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 р. (2007); проекті Закону «Про сіль­ську поселенську мережу», проекті Національної програми розвитку аг­ропромислового виробництва і соціального відродження села України на 1999—2010 рр., інших нормативних і методичних документах, спря­мованих на формування повноцінного життєвого середовища у сіль­ському секторі суспільства та забезпеченні сталого сільського розвитку.Як головний науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» І. В. Прокопа відповідає за опрацю­вання наукових засад інституціонального і ресурсного забезпечення, формування організаційних і економічних механізмів сільського роз­витку з урахуванням особливостей сільських територій України. Він тісно співпрацює з органами державної влади і управління, впродовж багатьох років здійснює наукове керівництво виконанням науково-дослідних робіт на їхнє замовлення.Результати досліджень І. В. Прокопи опубліковано у понад 180 наукових працях, серед яких 2 індивідуальних та 26 колективних монографій, 3 навчальні посібники.Підготував 1 доктора і 6 кандидатів наук.Обрано у 2002 р. членом-кореспондентом УААН Відділення аграр­ної економіки і продовольства за напрямом економіка і організація агропромислового виробництва.І. В. Прокопа — член вченої і спеціалізованої (із захисту дисертацій) рад ДУ «Інституту економіки та прогнозування НАН України», член секції науково-методичної ради Мінагрополітики України, редколегії 2-х на­укових журналів.Нагороджений двома медалями (1970, 1982) і Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1988).