Народився 18 вересня 1940 р. у с. Травлин Шепетівського району Хмельницької області.Після закінчення ветеринарного відділення Новочорторийського технікуму Житомирської області (1954—1958) був направлений на роботу ветеринарним фельдшером у колгосп ім. Сталіна с. Озера (1958—1960), потім працював у колгоспі «Новий шлях» с. Криве Попельнянського району (1960—1961) на Житомирщині. Після трирічної практичної діяльності з 1961 по 1966 р. навчався на ветеринарному факультеті в Україн­ській сільськогосподарській академії (нині — Національний університет біоресурсів і природокористування України), по закінченню якого пра­цював на посаді лікаря-терапевта станції з боротьби з хворобами тварин Кагарлицького району Київської області (1966—1968).Пройшов підготовку в аспірантурі (1968—1971) при кафедрі фармакології і паразитології, науковий керівник професор С. В. Баженов. Після закінчення аспірантури (1971) залишений для роботи в НАУ (нині — Національний університет біоресурсів і природокористування (НУБіП) України). Успішно захистив дисертацію з присудженням на­укового ступеня кандидата ветеринарних наук (1972). Асистент (1971— 1977), згодом старший викладач (1977—1978), доцент (1978—1993), старший науковий співробітник (1988—1991) кафедри фармакології і патофізіології. Захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук на тему: «Повреждающие факторы и адаптационно- компенсаторные реакции в организме крупного рогатого скота при экспериментальном отравлении нитратами и мочевиной» (1993).Очолював кафедру фармакології і патофізіології, а згодом — новостворену кафедру нормальної і патологічної фізіології (1993—2005). Вчене звання професора присвоєно у 1993 р. Працював за сумісни­цтвом на посаді заступника декана (1976—1984), декана факультету ветеринарної медицини (1984-1988; 1994-2000).З 2001 по 2007 р. працював на посаді академіка-секретаря Відділен­ня ветеринарної медицини УААН та за сумісництвом - професором кафедри в НАУ. Обрано у 1995 р. членом-кореспондентом УААН Від­ділення ветеринарної медицини та зоотехнії.З 2008 по 2010 р. обіймав посаду директора Науково-дослідного інституту здоров'я тварин ННІ ВМЯБПТ НУБіП України. З 2010 р. і до­ тепер - проректор з наукової та інноваційної діяльності НУБіП Украї­ни та за сумісництвом - професор кафедри фізіології, патофізіології та імунології тварин цього самого університету.А. Й. Мазуркевич є провідним вченим у галузі експериментальної патології. Основні його роботи спрямовано на виявлення характеру адаптаційно-компенсаторних реакцій, що виникають в організмі тва­рин під впливом хімічних та біологічних чинників довкілля. Наукова новизна проведених ним експериментальних досліджень полягає у ви­явленні рівня реакції окремих органів та систем тваринного організ­му на ушкодження. Застосування традиційних методів експерименту (фістульний, ангіостомії, біопсії, ізольованих органів) у поєднанні з найсучаснішими методами лабораторних досліджень дало можливість виявити зажиттєві зміни в окремих органах цілісного організму вели­кої рогатої худоби, зокрема в шлунково-кишковому каналі, печінці, серцево-легеневому апараті, нирках, молочній залозі в умовах наван­таження організму надлишком сечовини або нітратів.Одержані нові дані стосуються розподілу нітратів і нітритів та їхньої трансформації у тканинах організму за умов надходження в організм цих сполук у підвищених кількостях. Доведено, що процеси взаємоперетворення нітратів в аміак, які мають місце в організмі за фізіологічних умов, при нітратному отруєнні посилюються з утворенням малотоксичних проміжних сполук. Встановлено участь тканин печінки, легень, нирок і серця в регуляції рівня вказаних речовин у крові за фізіологічних умов і при отруєнні; одержано прямі докази участі тканин різних органів у зне­шкодженні надлишку нітратів і нітритів, що надходять до неї; причому швидкість знешкодження нітратів і нітритів в анаеробних та аеробних умовах істотно відрізняється залежно від виду тканини. Вперше дове­дено, що метгемоглобіноутворення максимально протікає в капілярах стінки травного апарату в результаті взаємодії нітритів і гемоглобіну; воно є одночасно своєрідним захистом тканин від шкідливого впливу надлишку нітриту, знижуючи його концентрацію і, як наслідок, знижен­ня рівня активних форм кисню та гідроперекисів; вперше встановлено активну участь мікросомального апарату клітин печінки великої рогатої худоби у знешкодженні нітриту, виявлено високу активність перекисного окислення та активізацію ним розвитку патологічних явищ; встановлено характер зміни активності основних гормонів; вперше відмічено суттє­ві порушення електронно-мікроскопічної будови гепатоцитів в умовах хронічного отруєння нітритами. Розроблено нові високоефективні пре­парати (нітритопротектора) для профілактики нітратних отруєнь.Подальшу наукову діяльність А. Й. Мазуркевича спрямовано на вивчення глибинних механізмів неспецифічної та імунологічної реактивності тварин з різними типами вищої нервової діяльності під впливом хімічних і біологічних чинників, під впливом радіації; на з'ясування особливостей перебігу захворювань у новонароджених тварин у зонах екологічного забруднення та розробку методів профілактики цих хво­роб; на вивчення біологічних властивостей стовбурових клітин з метою застосування їх у клітинній терапії.Мазуркевич А. Й. - автор або співавтор 290 друкованих праць, у тому числі 16 підручників, навчальних посібників та монографій; спів­автор Закону України «Про ветеринарну медицину» (1996, 2001, 2006), Державного стандарту вищої освіти з напряму ветеринарна медици­на, ряду рекомендацій науково-методичного та науково-практичного змісту. Має 10 патентів та авторських свідоцтв, є співавтором 3 нових лікарських препаратів, зареєстрованих в Україні.Підготував 5 докторів та 11 кандидатів ветеринарних наук.Відзначений почесними нагородами й званнями: заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Міжнародної премії «Дружба», має Подя­ку Кабінету Міністрів України, Почесну грамоту Міністерства агрополітики України, медаль «До 1500-річчя Києва», подяки голови Київської державної міської адміністрації. У рейтингу «Символ професійності» відзначений у номінації «За вклад в науку» (2005), «За внесок у підготов­ку фахівців ветеринарної медицини» (2010); має відзнаку «Золота медаль для України» від Американського біографічного інституту (2009).Вчений є головою Всеукраїнського товариства ветеринарних патологів, членом експертної ради Державного комітету України з присудження державних премій, міжгалузевої ради НАН України з питань аграрного сектору, науково-технічної ради Міністерства аграрної полі­тики та продовольства України і науково-методичної ради Державного комітету ветеринарної медицини.