Народився 8 березня 1936 р. у м. Шебекіно Бєлгородської області (Російська Федерація).У 1958 р. закінчив економічний факультет Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва.Упродовж 1958—1959 рр. працював агрономом центрального відділення радгоспу «Великотокмацький» Запорізької області; з 1959 по 1961 р. — головний економіст радгоспу ім. Леніна Харківської об­ласті; у 1961—1964 рр. — аспірант Науково-дослідного інституту тва­ринництва Лісостепу та Полісся УРСР, а після захисту кандидатської дисертації — старший науковий співробітник відділу економіки за­значеного інституту. У 1970 р. за конкурсом був прийнятий до Харків­ського відділу Українського науково-дослідного інституту економіки і організації сільського господарства ім. О. Г. Шліхтера на посаду за­відувача сектору, а з 1986 по 2005 р. завідував Харківським відділом. З 2006 по 2011 р. — головний науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки»; за сумісництвом — завідувач кафедр економі­ки, обліку і аудиту Харківського державного технічного університету сільського господарства, з 2010 р. — на постійній основі.У 1964 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук на тему: «Організація кормової бази в молочно-овочевих господарствах», а у березні 1991 р. в Інституті аграрної еко­номіки — докторську дисертацію на тему: «Економічні проблеми формування раціональних типів підприємств та об'єднань регіональних АПК». Вчене звання професора присвоєно у 1995 р.Найістотнішими науковими результатами вченого є обґрунтуван­ня концепції та методології формування й розвитку організаційно-виробничих структур регіональних агропромислових комплексів; розробка принципів реструктуризації реформованих господарств та механізму взаємовідносин власників при сумісному використанні майна і землі. Обґрунтовано теоретично й апробовано на практиці реформуван­ня господарств у структурі підприємницької спрямованості на основі кооперації та інтеграції, ринкових вимог. Розроблено методичні положення щодо динамічного і збалансованого розвитку виробничих струк­тур з розв'язанням проблем інтенсифікації, побудови ефективної систе­ми регулювання економічних і соціальних відносин товаровиробників-власників у складі колективних господарств нового типу. Значення дослі­джень для теорії і практики полягає в тому, що обґрунтовано пропозиції щодо формування у складі регіональних агропромислових комплексів багатоукладної господарської системи на основі принципово нових ти­пів підприємств та інтегрованих виробництв, які взаємодіють на єдності приватних, галузевих, господарських і територіальних інтересів з метою досягнення високих кінцевих результатів.Наукова діяльність В. Я. Амбросова сприяє розв'язанню важливих наукових проблем, які мають народногосподарське значення, спря­мовані на подальший розвиток теорії й методології організаційно-економічного удосконалення агропромислового комплексу.За результатами досліджень ученим опубліковано 670 наукових праць, у тому числі 92 особистих і колективних монографій, 87 методик та ме­тодичних рекомендацій, 6 підручників, 12 навчальних посібників.Він підготував 4 докторів та 16 кандидатів економічних наук. Виступав офіційним опонентом з 72 кандидатських і докторських дисертацій.Обраний у 1993 р. членом-кореспондентом УААН Відділення аграрної економіки і продовольства.В. Я. Амбросов — голова спеціалізованої вченої ради у Харківсько­му національному технічному університеті сільського господарства ім. Петра Василенка, член спеціалізованої ради Харківського націо­нального аграрного університету ім. В. В. Докучаєва, член територіаль­ного відділення Методичної ради з питань бухгалтерського обліку, член редколегій наукових збірників — «Вісник ХНАУ», «Вісник ХНТУСГ», «Вісник наукового забезпечення АПВ Харківської області».Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1976).