Народився 13 квітня 1937 р. у с. Слюсареве Савранського району Одеської області.У 1961 р. з відзнакою закінчив інженерний факультет Ленінград­ського сільськогосподарського інституту.Упродовж 1961—1963 рр. обіймав посади старшого, а згодом голов­ного інженера Єфимівського районного відділення «Сільгосптехніка» Ленінградської області. У жовтні 1963 р. вступив до аспірантури на кафедрі двигуни внутрішнього згорання та теплотехніка інженерного факультету Ленінградського сільськогосподарського інституту, яку за­кінчив у жовтні 1966 р., і став викладачем вказаної вище кафедри. У 1974 р. обраний доцентом, а у 1975 р. — завідувачем кафедри охорони праці, яку очолював до 1991 р. Упродовж 1980—1982 рр. — докторант Ленінградського сільськогосподарського інституту. У 1986 р. виконував обов'язки декана факультету електрифікації сільського господарства, а потім інженерного факультету цього вузу. Протягом 1991—1994 рр. — ректор Ярославського сільськогосподарського інституту та завідувач ка­федри БЖД й енергетики (за сумісництвом). Упродовж квітня 1994 р. — грудня 2003 р. — ректор Федерального державного освітнього закладу вищої професійної освіти «Санкт-Петербурзький державний аграрний університет» і перший завідувач кафедри безпеки технологічних про­цесів та виробництва (за сумісництвом) до серпня 2009 р. Відтоді й до­нині — професор цієї кафедри.У 1967 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Дослідження газотурбінної установки в режимах роботи автотракторного двигуна», у 1985 р. — докторську на тему: «Покращання експлуатаційних якостей мобільних сільськогосподарських агрегатів за рахунок застосування газотурбінних двигунів».Розробив фундаментальні теоретичні положення, які стали основою дослідних зразків орних, бульдозерних і транспортних сільськогоспо­дарських агрегатів з газотурбінними тракторами сімейства «Кіровець», що успішно пройшли дорожньо-польові випробування. Засновник стратегії техніки динамічного зниження та ліквідації виробничого травматизму.Створив наукову школу з проблем механізації та експлуатаційно-технологічних властивостей мобільних сільськогосподарських агрега­тів з газотурбінним двигуном, а також безпеки технологічних процесів та виробництв. Ним підготовлено 39 докторів і 89 кандидатів технічних наук.Вчений видав друком понад 870 науково-методичних робіт, зокрема 10 монографій, 58 підручників та навчальних посібників, має 160 па­тентів та авторських свідоцтв на винаходи.У 2002 р. обрано іноземним членом УААН Відділення землеробства, меліорації та механізації.Голова науково-методичної ради з охорони праці Російської акаде­мії сільськогосподарських наук (до 2010 р.), дійсний член (академік) Міжнародної академії наук з екології та безпеки життєдіяльності, Між­народної академії наук вищої школи, Міжнародної академії аграрної освіти, Міжнародної академії інформатизації, Російської академії транспорту, Петровської академії наук та мистецтв.Винахідник СРСР, заслужений діяч науки і техніки Російської Фе­дерації. Нагороджений «Орденом Пошани», медалями «За освоєння цілинних земель», «Ветеран праці», «300 років Російському флоту», «55 років Перемоги Радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941— 1945 рр.», «Маршал Радянського Союзу Жуков», «В пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга», «10 років Незалежності», ім. М.В. Ломоносова та ім. Т. С. Мальцева, а також 2 золотими, 2 срібними і 2 бронзовими ме­далями ВДНГ СРСР і Всеросійського виставкового центру, відзнакою з нагоди ювілею «370 років Якутії з Росією» та ін.