Народився 8 травня 1942 р. у с. Сонетка Ростовської області.У 1965 р. закінчив з відзнакою факультет сільськогосподарські машини Інституту сільськогосподарського машинобудування у Ростові-на-Дону. Трудову діяльність розпочав у 1967 р. старшим інженером Подольської машинобудівної станції (м. Климівськ Московської об­ласті). Після закінчення аспірантури з 1972 р. працював у Московсько­му інституті інженерів сільськогосподарського виробництва (нині — Московський державний агроінженерний університет ім. В. П. Гарячкіна), пройшовши шлях від асистента до професора, завідувача ка­федри теоретичної механіки та теорії механізмів і машин. Працював заступником декана, деканом (1971—1979) і проректором з наукової роботи (1979-1988).Упродовж 1990-1992 рр. — заступник керівника Головного управління сільськогосподарських вищих навчальних закладів, очолював Департамент кадрової політики і освіти Міністерства сільського господарства Російської Федерації (1992—2003). У 2003 р. переведений з Міністерства сільського господарства РФ до Російської академії сільськогосподарських наук й обраний членом-кореспондентом (2003), академіком-секретарем Відділення механізації, електрифікації і автоматизації, а у 2005 р. — дійсним членом (академіком) і віце-президентом РАСГН, членом бюро Відділення механізації, електрифікації і автома­тизації і членом президії академії.У 1972 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Дослідження процесу обмелювання хлібної маси на вході до молотильного простору», у 2001 р. — докторську: «Основи адаптації мобільних сільськогосподарських агрегатів до умов роботи».Вагомий внесок зробив у розробку навчальних планів і програм з інженерних спеціальностей, у підготовку посібників й навчально-методичних вказівок, у поліпшення енергетичних і технологічних зв'язків у мобільній сільськогосподарській техніці. Ю. Ф. Лачуга ство­рив нові технологічні процеси, технічні засоби, обладнання і прилади, є розробником теорії мобільних сільськогосподарських агрегатів й ди­наміки взаємодії робочих органів з оброблюваним матеріалом та ін.Автор понад 200 наукових та навчально-методичних праць, зокрема 11 монографій, 6 підручників, 11 авторських свідоцтв і патентів.У 2009 р. обрано іноземним членом УААН Відділення землеробства, меліорації та механізації.Член Експертної ради Державної Думи і Ради Федерації Державного зібрання Росії, Атестаційної колегії Міністерства освіти Росії, Президії та дійсний член Міжнародної академії наук «Вища школа», науково-технічної ради Міністерства сільського господарства Росії і Міністер­ства промислової торгівлі Росії. Обрано почесним професором і док­тором багатьох російських і закордонних вузів. Упродовж п'яти років очолював дисертаційну раду із захисту кандидатських дисертацій. Під­готував 2 кандидатів та 2 докторів наук.Брав активну участь у розробці численних законодавчих актів з вищої професійної освіти, низки принципово нових економічних і управлінських рішень, втілених у процесі адаптації вищої аграрної освіти до нових соціально-економічних умов; а також в атестації професорсько-викладацького складу й акредитації освітніх та на­укових установ. Як віце-президент Російської академії сільськогос­подарських наук Ю. Ф. Лачуга активно сприяє співпраці наукових установ РАСГН з науковими інституціями НААН з питань розвитку агроінженерної науки.Присвоєно почесне звання заслуженого працівника вищої школи Російської Федерації. Неодноразово нагороджувався медалями СРСР і Російської Федерації, зокрема «Ветеран праці», «У пам'ять 850-річчя Москви» та ін., нагрудними знаками Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР «За відмінні успіхи у роботі», Міністерства освіти Російської Федерації «Почесний працівник вищої професійної освіти Російської Федерації». Кавалер ордена Франції «За заслуги у сільському господарстві». ­