Народився 25 березня 1928 р. у с. Юрасове Броницького (нині Раменського) району Московської області (Росія).У 1952 р. закінчив Московську сільськогосподарську академію ім. К. А. Тимірязєва.Відразу після закінчення навчання розпочав свою трудову діяль­ність молодшим науковим співробітником Сибірського науково-дослідного інституту сільського господарства (м. Омськ) (1952—1953); головним агрономом Ольгінської МТС Полтавського району Омської області (1953—1956), заступником, першим заступником керівника, керівником Омського обласного сільськогосподарського управління (1956—1961), завідувачем сільськогосподарського відділу, секретарем Омського обкому КПРС (1961—1964), інструктором відділу ЦК КПРС (1964—1967), директором Алтайського науково-дослідного інституту сільського господарства (1967—1976), заступником міністра сільського господарства РРФСР (1976—1978), віце-президентом, головою Пре­зидії Сибірського відділення ВАСГНІЛ (1978—1979), заступником за­відувача сільськогосподарського відділу ЦК КПРС (1979—1983), віце- президентом ВАСГНІЛ (1983—1992), першим віце-президентом Росій­ської академії сільськогосподарських наук (1992—2002), з 2002 р. — за­відувач відділу Ґрунтознавчого інституту ім. В. В. Докучаєва.У 1965 р. у Московській сільськогосподарській академії ім. К. А. Тимірязєва захистив кандидатську дисертацію на тему: «Порівняльне вивчення способів основного обробітку чорноземів у Лісостепу і Степу Омської області», у 1975 р. — докторську дисертацію на тему: «Наукові основи захисту ґрунтів від ерозії і дефляції у Західному Сибіру». З 1991 р. має вчене звання професора.Автор понад 280 наукових праць з питань землеробства і захисту ґрунтів від ерозії і дефляції, зокрема 10 монографій.На основі проведених науковцем півстолітніх досліджень запропо­новані і широко впроваджуються у виробництво ґрунтозахисні техно­логії, зональні системи землеробства, адаптивно-ландшафтні системи землеробства в основних регіонах Росії (Омська область, Алтайський край, Поволжя, Північний Кавказ, Центрально-Чорноземна область та ін.).Створено наукову школу, підготовлено понад 15 докторів і 30 кандидатів наук з проблем захисту ґрунтів від ерозії та дефляції, з ґрунтозахисного контурно-меліоративного та адаптивно-ландшафтного землеробства.В академічному довіднику РАСГН учений визнаний засновником нового напряму — адаптивно-ландшафтного землеробства (2002).У 1999 р. обраний іноземним членом УААН Відділення землероб­ства, меліорації та механізації.Дійсний член РАСГН (1978), Російської екологічної академії (1995), Міжнародної слов'янської академії наук, освіти, мистецтва і культури (1996), Академії аграрних наук Республіки Білорусь (1996), Академії сільськогосподарських наук Грузії (1997).За багаторічну сумлінну працю вченому присуджено почесне звання заслуженого діяча науки Російської Федерації (1993).Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Російської Феде­рації (2000).У 2003 р. Міжнародним Біографічним Центром (м. Кембридж, Ве­лика Британія) визнаний міжнародним вченим року.Нагороджений орденами: Леніна (1973), «За заслуги перед Вітчиз­ною» IV ступеня (1998), Трудового Червоного Прапора (1971, 1988), «Знак Пошани» (1957, 1966); медалями «За освоєння цілинних зе­мель» (1957), «За доблесну працю» (1970), «Ветеран праці» (1989), «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1995), «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1995), 4 золотими медалями імені академіків В. Р. Вільямса, М. І. Вавилова, О. І. Бараєва, Т. С. Мальцева.