Народився 28 січня 1951 р.У 1976 р. закінчив з відзнакою агрономічний факультет Білоруської сільськогосподарської академії (с. Гірки, Могилівська область), отри­мав диплом агронома зі спеціальності селекція і насінництво.Трудову діяльність розпочав з 1976 р. молодшим, науковим, стар­шим науковим співробітником, завідувачем лабораторії ячменю, потім у 1995 р. був призначений заступником директора з наукової роботи, директором РНІУП «Інститут землеробства і селекції НАН Білорусі» (1999—2006). З 2006 р. — перший заступник генерального директора РУП «Науково-практичний центр НАН Білорусі із землеробства».У 1982 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Селекційні аспекти формоутворення при гібридизації сортів ячменю західноєвропейського екотипу», в 1991 р. — докторську: «Принципи і методи оптимізації селекційного процесу самозапильних культур».Основними напрямами наукової діяльності є методи селекції рос­лин, створення нових сортів сільськогосподарських культур, розробка насіннєвої і сортової технологій, удосконалення систем землеробства. Унікальна схема прискореного селекційного процесу самозапильних культур, обґрунтована в його докторській дисертації, стала основою створення системи взаємодоповнювальних сортів ячменю в республіці.З метою оптимізації селекційного процесу вченим були обґрунтова­ні і вперше запроваджені принципи цілісності селекційного процесу як об'єкта досліджень та оптимізації, відновлення циклів селекційного процесу як основи створення системи управління, достатньої інформативності селекційного процесу, накопичення «невеликих переваг більшістю елементів системи», на яких основуються система управлін­ня селекційними процесами і необхідні інформаційні технології.На підставі аналізу результатів досліджень доведено визначальну роль підбору пар схрещування (окремих унікальних батьківських ком­понентів) у оптимізації селекційного процесу. М. А. Кадиров обґрун­тував і формалізував поняття «селекційна цінність компонента схре­щування», метод його визначення в ході селекційного процесу і спосіб кількісної оцінки.Практичними результатами наукової діяльності вченого стали створення сортів ярового ячменю, які займають у Білорусі 62% посівних площ (понад 500 тис. га), а також районовані у Росії, Україні та країнах Балтії й Киргизстані. Розроблена і застосована адаптивна ресурсозберігаюча технологія вирощування ячменю із застосуванням новітніх ви­дів добрив, засобів захисту, регуляторів росту.Під керівництвом М. А. Кадирова розроблено і затверджено програ­му з насінництва багаторічних трав і кукурудзи в республіці. За його безпосередньою участю розроблено і втілено низку значних для се­лекції і насінництва програм, серед яких Державна програма розвитку селекції і насінництва зернових, зернобобових, кормових і технічних культур у 2008—2012 рр., створення та впровадження у виробництво нових сортів зернових, кормових і технічних культур (упродовж 2001— 2008 рр. — понад 70 нових сортів).Автор понад 200 наукових праць, зокрема 2 монографій, 20 авторських свідоцтв і 15 патентів на сорти. Під його керівництвом підготов­лено й захищено 5 кандидатів наук.У 2002 р. обраний іноземним членом УААН Відділення землеробства, меліорації та механізації, академік Національної академії наук України.Член ради Національних зборів Республіки Білорусь (2000—2004), входив до складу Президії ВАК Республіки Білорусь (2003—2006). Вчений проводить значну науково-організаційну й суспільну діяльність.Лауреат Державної премії Республіки Білорусь у галузі науки і техніки (1994), двічі нагороджений Почесними грамотами Ради Міністрів і Палати представників Національних зборів Республіки Білорусь (2001), Подякою Президента Республіки Білорусь та медаллю «За тру­дові заслуги» (2001).