ВАРАДІ Ласло (Угорська Республіка)
Дата народження:
Наукова ступінь:
Кандидатська дисертація:
Докторська дисертація:
Наукова ступінь:
Кандидатська дисертація:
Докторська дисертація:
Народився 13 липня 1948 р. у м. Дюла (Угорщина).У 1972 р. одержав диплом інженера з механізації сільського господарства у Гедьольському сільськогосподарському університеті (Угорщина). У 1974 р. отримав другу освіту за фахом керування водними ресурсами в сільському господарстві.Трудову діяльність розпочав у Науково-дослідному інституті іригації у м. Сарваш на посаді асистента-дослідника. З 1975 р. — у Науково-дослідному інституті рибного господарства, аквакультури й іригації. Починав як дослідник, потім працював головним інженером (1974— 1982), заступником директора з технічних питань (1982—1991). З 1991 р. обіймає посаду генерального директора інституту.У 2001 р. захистив у Дебреценському університеті докторську дисертацію на тему: «Розробка водозберігаючих та екологічних аквакультурних систем».Серед найбільших здобутків вченого є запровадження нової техніки типу «аератор», що подає лотки й устаткування для вилову риби у прісноводних водоймах аквакультури Угорщини. Він зробив значний внесок у розвиток переробних систем угорських рибопродуктів. Як технічний експерт з аквакультури РАО та інших міжнародних організацій, науковець сприяв розвитку життєздатних технологій аквакультури в країнах, що розвиваються (Азії, Африки і Латинської Америки).Постійно займається викладацькою діяльністю, присвяченою інженерним аспектам аквакультури в межах міжнародних програм розвитку цієї галузі в угорських та іноземних університетах. Доцент Університету «Сент-Івштан» (м. Гедьоле, Угорщина), доцент Центру сільськогосподарських наук Дебреценського університету (Угорщина), завідувач віддаленого факультету управління рибним господарством Центру сільськогосподарських наук Дебреценського університету, менеджер і керівник численних науково-дослідних проектів з аквакультури.У 2000 р. обраний віце-президентом Угорської асоціації виробників риби, президентом угорської асоціації «Аквапарк». Голова Комітету Східної Європи Товариства європейської аквакультури (2000—2002), президент Європейського товариства аквакультури (ЕА8) (2006—2008), голова Підкомітету з аквакультури РЛО/БІРЛС (2000—2010), член ради з управління Європейської технологічної й інноваційної платформи з аквакультури (ЕАТІР), президент мережі центрів аквакультури у Центральній і Східній Європі.Автор понад 200 науково-технічних праць.У 2002 р. обраний іноземним членом УААН Відділення ветеринарної медицини та зоотехнії.Пріоритетними напрямами двосторонньої співпраці Угорщини і України є селекційно-генетичні дослідження в рибному господарстві та поширення новітніх технологій культивування, особливо цінних об'єктів рибництва, зокрема представників осетрових та сомових риб. Вчений сприяє регулярній організації і проведенню українсько-угорських науково-практичних конференцій та стажуванню молодих учених України в наукових установах Угорщини.Член Комітету управління водними ресурсами у сільському господарстві, Комітету селекції і годівлі тварин, секції сільськогосподарських наук Угорської академії наук, Рибальської палати науково-дослідної досвідченої групи при Міністерстві сільського господарства Угорщини, Угорського комітету рибного господарства, Угорської асоціації гідрології. Входить до складу Європейського товариства аквакультури, Всесвітнього товариства аквакультури, Товариства аквакультурної інженерії, міжнародної асоціації економіки та управління в аквакультурі.З 1980 р. постійно проводить консультації для міжнародних організацій щодо інженерних аспектів аквакультури рибних господарств і їхнього розвитку в таких країнах, як: Бразилія, Китай, Куба, Іран, Лаос, Лесото, Папуа — Нова Гвінея, В'єтнам. Упродовж 1995—1999 рр. — координатор проекту «West-East-South», спрямованого на інституціональний розвиток стійкої аквакультури у дельті р. Меконг у В'єтнамі за фінансової підтримки уряду Нідерландів.