Народився 28 серпня 1937 р. у с. Василишки Щуринського району Гродненської області (Республіка Білорусь).У 1960 р. закінчив агрономічний факультет Гродненського сільськогосподарського інституту.З 1966 р. працював спочатку науковим співробітником, а потім завідувачем лабораторії. З 1971 р. — заступник директора з наукової роботи Білоруського науково-дослідного інституту ґрунтознавства та агрохімії. Протягом 1980—2005 рр. очолював Інститут ґрунтознавства та агрохімії НАН Білорусі. З січня 2006 р. обіймає посаду завідувача відділу родючості ґрунтів і лабораторії моніторингу родючості ґрунтів та екології цього інституту.У 1970 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Залежність врожаю цукрових буряків від агрохімічних властивостей ґрунтів і добрив», у 1992 р. — докторську на тему: «Агрохімічні шляхи підвищення родючості дерно-підзолистих ґрунтів». Наукова робота отримала висо­ку оцінку у фаховому середовищі, того самого року автору було при­своєно вчене звання професора.Учений розробив наукові основи ефективного підживлення й управління родючістю ґрунтів. Обґрунтував концепцію регульованого підвищення родючості дерново-підзолистих ґрунтів, визначив шляхи подолання негативних наслідків хімічного і радіоактивного забруднення ґрунтів. Розробив інтегровані моделі родючості ґрунтів з екологічни­ми обмеженнями щодо застосування засобів хімізації і нормативно-методичну основу комп'ютерної системи добрив, комплекс практичних заходів із підвищення родючості ґрунтів та ефективності добрив у республіці з відмінною особливістю планування робіт за принципом «знизу — вгору»: поле — сівозміна — господарство. Запропонував серію нових, екологічно придатних форм мінеральних добрив з додаванням мікроелементів і біостимуляторів.Автор понад 500 наукових праць і рекомендацій, у тому числі 6 монографій, 29 авторських свідоцтв на винаходи.Під керівництвом ученого підготовлено 4 докторів і 12 кандидатів наук.У 2002 р. обраний іноземним членом УААН Відділення землероб­ства, меліорації та механізації.Академік Академії аграрних наук Республіки Білорусь (1994), академік Національної академії наук Білорусі (2003).Активно займається суспільною діяльністю: член Національної комісії з радіаційного захисту при Раді Міністрів Республіки Білорусь, член міжнародних товариств ґрунтознавців і радіоекологів, учасник численних міжнародних проектів із подолання наслідків Чорнобиль­ської катастрофи в Білорусі, Росії, Україні.Протягом 1982—2006 рр. очолював спеціалізовану вчену раду із захисту докторських дисертацій зі спеціальності агрохімія, агроґрунтознавство та агрофізика, з 1 вересня 2006 р. є членом президії ВАК Рес­публіки Білорусь.Йосип Михайлович — заступник головного редактора журналу «Вісці НАН Беларусі. Серыя аграрных навук», член редколегій журналів «Доклады НАН Беларуси», «Природные ресурсы».За значний внесок у розвиток науки агроґрунтознавства нагороджений золотою і срібними медалями ВДНГ СРСР, двома Почесними Гра­мотами Верховної Ради БРСР (1981, 1987), Почесною грамотою Ради Міністрів Республіки Білорусь (2004).Лауреат Міжнародної премії союзу виробників калію (1995), Державної премії Республіки Білорусь за цикл робіт «Створення комплексу навчальної літератури з агрохімії для вищих і середніх спеціальних сільськогосподарських навчальних закладів» (2002). У 1997 р. присво­єно почесне звання заслуженого працівника сільського господарства Республіки Білорусь, у 2003 р. присуджена Державна премія Республі­ки Білорусь у галузі науки і техніки.