Народився 26 жовтня 1930 р. у м. Стара Загора (Болгарія).Закінчив Вищу ветеринарну школу у м. Старій Загорі.Трудову діяльність розпочав районним ветеринаром у Софійській області (1954—1958), головним ветеринаром районної ветеринарної станції Софії (1958—1961). Упродовж 1961—1964 рр. — районний ветеринар Отрівгу (Німеччина). Протягом 1964—1967 рр. працював головним ветеринаром Софії. Потім став головним співробітником, заступником керівника Ветеринарного департаменту Міністерства сільського господарства Болгарії, головним епідеміологом (1967—1977), районним ветеринаром у Зеєслові, Німеччина (1977—1978).Упродовж 1978—1986 рр. обіймав посаду генерального директора Ветеринарної служби, директора Центрального науково-дослідного ветеринарного інституту. Протягом 1986—1991 рр. — президент Державної ветеринарної служби Болгарії.Захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук на тему: «Мастит і плодючість», Фінляндія (1971), «Аку­шерство і гінекологія», Німеччина (1969—1970).У 2005 р. обраний іноземним членом УААН Відділення ветеринар­ної медицини та зоотехнії, Російської академії сільськогосподарських наук (1997) та Сербської ветеринарної академії (2004).Науковець співпрацює з ветеринарною наукою та ветслужбами України, організатор спільних наукових досліджень з питань ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС, ініціатор стажування фахівців з ветеринарної медицини України у країнах Європи.Брав активну участь у діяльності відомих міжнародних організацій: Міжнародний офіс епізоотологій — постійний делегат (з 1964 р.), ауди­тор (1986—1987), член Європейської регіональної комісії, координатор східноєвропейських, балтійських та середньоазійських країн — членів офісу; Європейська комісія БЛО з контролювання БМО: член вико­навчого комітету Комісії, обраний у 1981 р., перший віце-президент комісії (1989—1993); Світова ветеринарна асоціація: постійний деле­гат Болгарії з 1987 р., викладач в Інституті ветеринарної класифікації (1984—1990), головний редактор Болгарського ветеринарного журна­лу (1975, 1978, 1989). Член Адміністративної комісії, президент Регіо­нальної комісії міжнародного офісу епізоотій у Європі, регіональний представник Східної Європи (1991—2005).Автор понад 130 наукових праць у галузі організації ветеринарних служб, інфекційних та особливо неінфекційних хвороб, ветеринарно­го контролю та захисту довкілля.За вагомий внесок у розвиток ветеринарної служби Болгарії Н. Бєлєв відзначений урядовими нагородами і медалями.