Народився 23 лютого 1954 р. у с. Хоружівка Сумської області.У 1975 р. закінчив Тернопільський фінансово-економічний інсти­тут. Кандидат економічних наук (кандидатська дисертація на тему: «Розвиток попиту та пропозиції грошей в Україні»).З 1975 р. — помічник головного бухгалтера колгоспу «40-річчя Жовтня» у с. Яворів Косівського району Івано-Франківської області. З грудня 1976 р. працював у районному відділенні Держбанку СРСР у смт Улянівка Білопольського району Сумської області. У 1977 р., у 23- річному віці, вступає до КПРС. З липня 1985 р. працював у відділі кре­дитування і фінансування сільського господарства Держбанку СРСР, у грудні 1987 р. на запрошення Вадима Гетьмана перейшов у київське відділення Агропромбанку СРСР. З 1992 р. — перший заступник го­лови правління акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна».З січня 1993 р. по грудень 1999 р. — голова правління Національного банку України (у 1997 р. вдруге переобраний на цю посаду). У 1996 р. під час головування В. А. Ющенка у правлінні НБУ в Україні було успіш­но проведено грошову реформу — введено в обіг «гривню», створено Державну скарбницю, розпочато будівництво Банкнотно-монетного двору. У 1997 р. за рейтингом впливового фінансового журналу Global Finance Віктор Ющенко увійшов до шестірки найкращих банкірів світу. За участю В. Ющенка Кабмін та Нацбанк у 1998 р. успішно за­побігли «фінансовій кризі», яка охопила сусідню Росію — так званий дефолт 1998 р.З 22 грудня 1999 р. по травень 2001 р. — Прем'єр-міністр України. Реалізація урядової програми «Реформи заради добробуту» дали змогу Кабінету Міністрів Ющенка домогтися позитивної динаміки в еко­номіці. Вперше за роки незалежності Україна отримала приріст ВВП. Вдалося радикально змінити механізм розрахунків і платежів у цен­тральний та місцеві бюджети, відмовитися від бартеру і запозичень, оздоровити ситуацію на енергоринку, істотно збільшити надходження у бюджет, витрати на соціальні цілі. За рік у країні було ліквідовано бюджетну заборгованість по зарплатні, пенсіях та стипендіях.У 2001 р. В. А. Ющенка звільнено з посади Прем'єр-міністра. Продовжував виконувати обов'язки Прем'єр-міністра до затвердження на цю посаду А. Кінаха.За час роботи в уряді Віктор Ющенко, за даними соціологічних опитувань, став найпопулярнішим політиком України, не в останню чергу завдяки образу морального та проукраїнського державного діяча, який закріпився за ним.У січні 2002 р. було сформовано опозиційний до влади виборчий блок «Наша Україна», який очолив Віктор Ющенко. До складу блоку увійшли 10 партій правоцентристської орієнтації. На парламентських виборах у березні 2002 р. у багатомандатному окрузі блок отримав 24,7% голосів виборців (1-ше місце серед партій і блоків) і сформував найбільшу фракцію у Верховній Раді.В. А. Ющенко став кандидатом від опозиційних сил на посаду Президента України на чергових виборах Президента України 2004 р. Визнаний Центральною виборчою комісією переможцем повторного туру голосування 26 грудня 2004 р. Після рішення Верховного Суду України від 20 січня 2005 р., офіційно оголошений третім Президен­том України.Після закінчення президентської каденції у лютому 2010 р. — лідер політичної партії «Наша Україна», голова Ради Інституту Президента Віктора Ющенка.Від 28 квітня 2011 р. — співголова Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистець­кий арсенал».За період своєї діяльності Віктор Андрійович отримав такі нагороди: Почесну відзнаку Президента України (1996), лауреат Державної пре­мії України в галузі науки і техніки (1999), ордени короля Томислава зі стрічкою і Великою Даницею (2007, Хорватія), Білої Троянди (2006, Фінляндія), Білого Орла (2005, Польща), Вітаутаса Великого (2006, Литва), Трьох Зірок (2006, Латвія), Української Православної Церкви преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських I ступеня (2007), Лицарів Гробу Господнього (2007, Єрусалим), Серафимів (2008, Шве­ція), Золотого руна (2009, Грузія), Південного Хреста (2009, Бразилія), Премію «Квадрига» (2006). Має почесне звання заслуженого еконо­міста України, академік Академії економічних наук України, Україн­ської академії економічної кібернетики, почесний член УААН (2009) Відділення аграрної економіки і продовольства.