Народився 20 серпня 1935 р. у с. Антонці (нині — с. Жовтневе) Решетилівського району Полтавської області.У 1962 р. закінчив зоотехнічний факультет Полтавського сільськогосподарського інституту (нині — Полтавська державна аграрна академія).Трудову діяльність розпочав у 1946 р. З 1946 по 1947 р. працював пас­тухом, формувальником на цегельні в колгоспі ім. Леніна (с. Жовтневе), з 1947 по 1948 р. — у лісництві с. Кричільськ Сарненського району Рівненської області, з 1952 по 1954 р. — різноробочим у колгоспі. З 1954 по 1958 р. був на посаді інструктора Решетилівського райкому комсо­молу ЛКСМ України, а з 1959 по 1961 р. — помічника бригадира комп­лексної бригади, завідувача молочнотоварної ферми колгоспу ім. Мічуріна Решетилівського району. З 1962 по 1963 р. — зоотехнік колгоспу ім. Жданова Диканського району Полтавської області, з 1964 по 1974 р. — голова колгоспу «Шлях до комунізму» Шишацького району Полтав­ської області. У 1974 р. був обраний головою Шишацької районної ради Полтавської області. У 1975 р. очолив відстаючий колгосп ім. Орджонікідзе в цьому районі, у 1992 р. реорганізував його в сільськогосподарське акціонерне товариство «Обрій», а у 2000 р. на його базі заснував приватне товариство «Агроекологія», де працює й донині.С. С. Антонець — один із піонерів безплужного ґрунтозахисного землеробства в Україні (1975). Першим у СНД обґрунтував концеп­цію жорсткого стояка лап плоскорізів. Йому належить ініціатива по­стійного вдосконалення технічних засобів і технологій для стабілізації адаптивної рівноваги агрофітоценозів великотоварного аграрного виробництва (9000 га) з повною відмовою від застосування пестицидів (з 1978 р.) та мінеральних добрив (з 1997 р.) для отримання екологічно чистої продукції рослинництва та тваринництва преміум класу. Пра­цює над удосконаленням родючості ґрунту на підставі впровадження сидеральних парів та бінарних посівів, що сприяє утворенню в ПП «Агроекологія» унікальних мікробіологічних ценозів. Такі ноосферні підходи до ведення господарювання набули визнання серед широких кіл спеціалістів-аграріїв та учених. На базі господарства виконано 14 докторських та 42 кандидатські дисертації. Першого квітня 2009 р. у Європарламенті, а згодом і в кіномережі Франції вперше було пока­зано документальний фільм «Локальні підходи до глобальної шкоди», який висвітлював діяльність С.С. Антонця та ПП «Агроекологія».С. С. Антонець — один із співзасновників Ліги українських меце­натів (1995). Він лауреат Міжнародної премії «Дружба» (1996). За від­будову дачі письменника В.Г. Короленка (2003), спорудження Свято-Пантелеймонівської церкви (2006) та церкви Симона Богоприїмця (2009) удостоєний низки іменних премій (В. Г. Короленка (2003), В. Винниченка (2004), Панаса Мирного (2008)), світських та релігійних відзнак (медалі Терентія Мальцева (2003), орденів Миколи Чудотворця (2000), Нестора Літописця (2006), Чудотворної Почаївської ікони Бо­жої Матері (2010)).З 1965 р. чотири рази обирався депутатом районних рад (Диканської та Шишацької), а з 2006 р. — Полтавської обласної ради V скликання. Його першого занесено до Книги Пошани Полтавської області (2003), визнано почесним громадянином Шишаччини (2009).С. С. Антонець — академік Української екологічної академії наук (1995), почесний професор Полтавської державної аграрної академії (1999); його ім'я занесено до реєстру найвідоміших європейців (2005). У 1999 р. його обрано почесним членом УААН за напрямом діяльнос­ті — наукове забезпечення інноваційного розвитку агропромислового виробництва.За трудову діяльність Семена Свиридоновича було нагороджено медалями «За трудову доблесть» (1965), «За доблестный труд» (1970), двома орденами Леніна (1971, 1991), Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1978), орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2005). Присвоєно почесні звання відмінника народної освіти (1986), заслуженого праців­ника сільського господарства УРСР (1988). С. С. Антонець — Герой Со­ціалістичної Праці (1991) та Герой України (1999). На подвір'ї Полтав­ської державної аграрної академії йому споруджено бюст (2008).